«ГОРИ-ГОРИ ЯСНО, ЩОБИ НЕ ПОГАСЛО…»

Государство

Численні ЗМІ і, перш за все. російські, повідомляють про чергову масштабну пожежу на безкраїх російських просторах. На цей раз спершу «бабахкало», а потім загорілося на нафтобазі «Дружба» майже у центрі російського Брянська – не так вже й далеко від України. На проспекті Московський палають резервуари. З чим – місцеві пожежники ще не розібралися. Не повідомляють вони й про жертви серед персоналу, військових та місцевого (хотів написати – мирного, та мій комп (а я йому довіряю) знову чомусь підкреслив цей прийменник) населення. Так що брянчанці та брянчанки збираються на роботу (у кого вона ще є) під яскраву підсвіточку.
Отак догорає «Дружба» між російським та українським народами. Символічно, що вона горить на Московському проспекті. Не здивуюсь, коли виявиться, що причиною чергової російської пожежі став «бичок» від цигарки «Дружба». Треба зазначити, що симпатична (сподіваюсь) авторка інформації про пожежу у Брянську шанованому сайті «Українська правда» Ольга Глущенко помилиаися, назвав Брянську область прикордонною з Україною. Вона не межує з нами і вонь від спаленого палива не досягає наших земель. Запевняю вас, бо недарма колись тричі поспіль вигравав олімпіаду з географії.
А ось що стосується наших земель, то у моєму рідному Лисичанську, ба, навіть, у ще ріднішій Вовчоярівці, декілька днів тому палали резервури з залишками якоїсь горючої гидоти на Лисичанському нафтопереробному заводі, який не працює з 15 березня 2012 року (мабуть таким чином росіяни відзначили десятирічний ювілей) і який належить російській державній і давно санкціонованій «Роснафті» на чолі з Ігорем Сечіним – одним з близьких до Путіна олігархів. Цього дядька обклали санкціями ще в 2015-му. Російські вояки настільки безтолкові, що «фуярять» по своїм. Ви не повірите, але у 2014-му вони теж підпалили резервуари на своєму ж Лисичанському НПЗ (ціль, як то кажуть військові, «пристріляна»). Як казала коняка з мультику про Альошу Поповича, хапаючись копитами за голову: «О дур-а-а-а-а-а-а-к…..!»
Гори-гори ясно, щоби не погасло… Чомусь приходить на ум ця дитяча приказка. А ще спіймав себе на думці та вирішив поділитися з вами – у когось горе, а ми цьому радіємо. Так не повинно бути… Але так повинно бути, бо це вони до нас з мечем…

Олександр Мазан, 25 квітня 2022 року

Запись опубликована в рубрике Украина и Государства. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *