50 РОКІВ ТОМУ: «ЧЕМПІОНАТ СРСР-1968» «ПЕРШИЙ ТУР»: ПЕРША ПЕРЕМОГА ЛУГАНСЬКОЇ «ЗОРІ»

«Історія і краєзнавство Донбасу» (випуск №484)

«Спортивний Донбас». Футбол. Ретро

6 квітня 1968 року – 50 років тому – відбулися матчі першого туру «Вищої ліги» чемпіонату СРСР-1968 (раніше відбулося декілька винесених матчів «нульового» туру):
«Динамо» Кіровабад (Азербайджан) – «Динамо» Київ (Україна) (грали у Баку) — 0:0
«Нефтчі» Баку (Азербайджан) – «Чорноморець» Одеса (Україна) — 4:0
«Шахтар» Донецьк (Україна) – «Зеніт» Санкт-Петербург (Росія) — 0:2
«Зоря» Луганськ (Україна) – «Динамо» Мінськ (Білорусь) — 1:0
«Пахтакор» Ташкент (Узбекистан) – ЦСКА Москва (Росія) — 1:1
«Динамо» Тбілісі (Грузія) – «Спартак» Москва (Росія) — 0:0
«Кайрат» Алма-Ата (Казахстан) – «Динамо» Москва (Росія) — 0:1
СКА Ростов-на Дону (Росія) – «Крила Рад» Самара (Росія) — 1:1
«Арарат» Єреван (Вірменія) – «Локомотив» Москва (Росія) — 2:0
… Один з сюрпризів для українських футболістів став дуже приємним. Луганська «Зоря» подолала четверту команду країни – мінське «Динамо». Дивна річ! У передсезонній період луганський клуб переживав неабиякі труднощі. Двоє провідних півзахисників опинилися в Москві, потім один з них повернувся додому. Були труднощі з затвердженням деяких новобранців, яким зробили честь, запросивши з «Другої ліги» до ліги найсильніших. Нарешті, мало не напередодні чемпіонату сталася зміна керівництва. Здавалося б, передстартова «лихоманка» помітно нашкодить колективу. Але перші ж зустрічі показали, що це не так. Оглядачі одностайно відзначають, що нічия в матчі луганчан зі срібним призером (з «Динамо» Москва у винесеному матчі, який відбувся 1 квітня у Луганську і закінчився — 0:0) – аж ніяк не випадковість. Цю нічию не можна оцінювати так, що господарям поля, мовляв, «пощастило» взяти очко у фаворита. Навпаки: весь хід того поєдинку переконує, що якщо й треба комусь дякувати долю за очко, то лише москвичам. Луганчани показали, що вони багато чого навчилися за рік перебування у вищій лізі і почувають себе тут уже як рівні серед рівних. Перемога над мінчанами – нове підтвердження цього.
Другий сюрприз туру – сумний. Ніхто не чекав, що «Шахтар» програє «Зеніту», який торік був безнадійним аутсайдером, та ще й на своєму полі. Не будемо робити передчасних висновків з цього результату, який навряд чи можна назвати закономірним. Рано й бити на сполох з приводу гри гірників. Ясно, мабуть, лише одне: з приходом у «Зеніт» такого кваліфікованого тренера, як Артем Фальян, справи в клубі поліпшилися. Ось хоча б така деталь: обидва голи в ворота гірників забили колишні єреванські вихованці Фальяна — (Георгій – прим. Олександр Мазан) В’юн і (Георгій – прим. Олександр Мазан) Погосов. Здається, з ленінградським футболом знову доведеться рахуватися, і доволі серйозно.
З решти результатів варто відзначити нульову нічию в зустрічі чемпіонів та дебютантів – динамівців Києва і Кіровабада. Вдалий старт киян настроїв їх прихильників на оптимістичний лад. Справді, давно вже динамівцям не таланило здобути перемогу в Кутаїсі. А тут – такий переконливий виграш (винесений матч «Торпедо» Кутаїсі – «Динамо» Київ, який відбувся 1 квітня, — 0:2 – прим.Олександр Мазан)
Але, насторожували оцінки, які виставили тренери гравцям після матчу. Загальновідомо, що оті оцінки найчастіше не відповідають справжньому внескові гравців у гру своєї команди, а виставляються з різних педагогічних міркувань. Відомо також, що після перемоги, та ще й на чужому полі, та ще й з рахунком 2:0, тренери щедрі на п’ятірки. У кутаїському ж матчі жодного динамівця не оцінили найвищим балом. Мало того, лише п’ятеро гравців дістали «четвірки»: Віктор Банников, Вадим Сосніхін, Юрій Ванкевич, Леонід Островський та Василь Турянчик. Решта ж, в тому числі й автори забитих м’ячів (Володимир Левченко і Анатолій Бишовець – прим. Олександр Мазан) – трійки. Як це зрозуміти? Або тренери вирішили в новому сезоні взагалі суворіше оцінювати дії гравців, або ж ці оцінки справді об’єктивно відображають гру команди в тому матчі. В обох випадках важко сказати, чи чемпіони задоволені своєю перемогою цілком. Природно, що вони ще не набули, та й не можуть, досягти найвищої форми. Про це мріяти ще рано, «пік» форми – справа майбутнього. Але боєздатність колективу зараз, очевидно, нижча, ніж могла бути.
Про причини ми вже не раз писали. Той, хто читав репортажі з Гагри, де готувалися динамівці, звернув увагу й на численні травми провідних гравців (наслідки боротьби за горезвісний «Пролісок»), й на відсутність п’яти провідних гравців, яких старший тренер збірної СРСР Михайло Якушин викликав, щоб «придивитися» до них, і «придивлявся» понад місяць. Тепер наші футболісти повернулися з тривалого турне. Та в якому стані? Голи, забиті Левченком і Бишовцем, ще не свідчать про їхню високу форму. Оглядачі відзначають, що Левченко ще не відновив колишніх зв’язків. Правда, йому довелося грати на незвичних позиціях. У Кутаїсі він був напарником Вадима Сосніхіна в центрі оборони, а правим захисником грав Юрій Ванкевич. В матчі з кіровабадцями Левченкові довелося перейти на праве крило оборони, а потім, коли травмованого Сосніхіна замінив Ванкевич, він знову змушений був захищати центральну зону. Анатолій Бишовець же ще не одужав як слід після травми. Отже, проблем зі складом – чимало. А наступний матч обіцяє бути центральним у другому турі. Кияни гратимуть з «Нефтчі» — нинішним лідером чемпіонату, який добре підготувався до сезону (цьому сприяло й те, що бакинці віддали збірній лише Володимира Смольникова, зате зберегли Анатолія Банішевського). Нафтовики і в розіграші «Проліска», і на старті чемпіонату демонструють чудову форму. До речі, Анатолій Банішевський уже захопив лідерство в конкурсі снайперів, маючи в активі три забитих м’ячі. Звичайно, раннє набуття форми ще ні про що не свідчить. Скажімо, всі розхвалювали підготовленість московського «Локомотива». Але в першому ж своєму календарному матчі зазнали сухої поразки. Клас суперників виявився вищим. Отож, сподіватимемося, що перевага в класі допоможе киянам боротися з бакинцями, хоча ті й перебувають у значно кращій формі.
ТУРНІРНА ТАБЛИЦЯ (станом на 8 квітня 1968 року)
1.«Нефтчі» Баку (Азербайджан) – 4 очки (2 матчі)
2. «Динамо» Київ (Україна) – 3 (2)
3. «Динамо» Москва (Росія) – 3 (2)
4. «Зоря» Луганськ (Україна) – 3 (2)
5. «Арарат» Єреван (Вірменія) – 2 (1)
6. «Зеніт» Санкт-Петербург (Росія) – 2 (1)
7. «Пахтакор» Ташкент (Узбекистан) – 2 (2)
8. «Динамо» Тбілісі (Грузія) – 1 (1)
9. «Крила Рад» Самара (Росія) – 1 (1)
10. СКА Ростов-на-Дону (Росія) – 1 (1)
11. «Спартак» Москва (Росія) – 1 (1)
12. «Торпедо» Москва (Росія) – 1 (1)
13. ЦСКА Москва (Росія) – 1 (1)
14. «Динамо» Гянджа (Азербайджан) – 1 (2)
15. «Динамо» Мінськ (Білорусь) – 0 (1)
16. «Кайрат» Алма-Ата (Казахстан) – 0 (1)
17. «Локомотив» Москва (Росія) – 0 (1)
18. «Торпедо» Кутаїсі (Грузія) – 0 (10
19. «Шахтар» Донецьк (Україна) – 0 (1)
20. «Чорноморець» Одеса (Україна) – 0 (1)

Юрій Ходун, газета «Молодь України» — 9.04.1968.

Олександр Мазан, за матеріалами газети «Молодь України», 22 грудня 2018 року

Запись опубликована в рубрике Спортивный Донбасс, х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.