МИХАЙЛО  ЦАРИННИК. «МОЯ РІДНА «СОДІВСЬКА» (частина 1)

«История и краеведение Донбасса» (выпуск 387)

Книга (науково-популярне видання) Михайла Царинника «Моя рідна «содівська» вийшла п’ять років тому (у 2013-му) в видавництві ТОВ «Лисичанська друкарня» російською мовою (???) обсягом 191 сторінка та накладом 100 примірників (на жаль). Це перше подібне видання «Колиски Донбасу», яке презентує непросту та дуже цікаву та насичену 120-річну історію однієї школи, яка

 зараз носить назву «Лисичанська загальноосвітня школа №2». Тому вважаю, що видання та його автор достойні того, щоби бути присутніми не тільки накладом 100 примірників у декількох бібліотеках Лисичанська і не тільки російською мовою, а й у всесвітній мережі інтернету. Книга публікуватиметься частинами.

ВСТУПНА СТАТТЯ ПЕТРА БЛІДЧЕНКА

Напередодні 70-річчя визволення України від фашистських загарбників Михайло Петрович Царинник – «Почесний громадянин Лисичанська» — пропонує вашій увазі книгу «Моя рідна «содівська», яка розповідає про історію  «Лисичанської загальноосвітньої школи №2», її вчителях, учнях та випускниках. Цей учбовий заклад має славетну історію та значні трудові досягнення. На ниві просвітництва школа займає достойне місце. Автор книги Михайло Царинник – колишній директор «Лисичанської загальноосвітньої школи №2» та «Лисичанського педагогічного коледжу» Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка – на конкретних прикладах діяльності колективу школи підтверджує думку про те, що час та місце визначили високе призначення цього учбового закладу – давати путівку в життя юнакам та дівчатам Верхнього й Лисичанська.

Біля витоків діяльності школи стояли вправні організатори учбово-виховного процесу. Серед них:  заслужений вчитель України К.Е.Шелудченко, П.Т.Тютюнник, В.Д.Махортих (автор вступної статті, на жаль, з економії не вказав повні ім’я та прізвища вчителів, тому не маємо можливості навіть визначити стать цих поважних людей – прим. Олександр Мазан) та інші.  Автор доводить, що школа, яка має величезний освітній потенціал, сучасні методи навчання,  дозволяє формувати майбутніх професіоналів своєї справи, здатних заявити про себе у сучасному житті.

Школа пишається своїми випускниками – керівниками підприємств, вченими, військовими, діячами культури, педагогічними та медичними працівниками.

Бажаю колективу школи подальшого розквіту, нових творчих перемог в справі навчання та виховання підростаючого покоління.

(далі – буде)

 

Олександр Мазан, 10 грудня 2018 року

Запись опубликована в рубрике Город, х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *