МИХАЙЛО  ЦАРИННИК. «МОЯ РІДНА «СОДІВСЬКА» (частина 4)

«История и краеведение Донбасса» (выпуск 403)

Книга (науково-популярне видання) Михайла Царинника «Моя рідна «содівська» вийшла п’ять років тому (у 2013-му) в видавництві ТОВ «Лисичанська друкарня» російською мовою (???) обсягом 191 сторінка та накладом 100 примірників (на жаль). Це перше подібне видання «Колиски Донбасу»,

 яке презентує непросту та дуже цікаву та насичену 120-річну історію однієї школи, яка зараз носить назву «Лисичанська загальноосвітня школа №2». Тому вважаю, що видання та його автор достойні того, щоби бути присутніми не тільки накладом 100 примірників у декількох бібліотеках Лисичанська і не тільки російською мовою, а й у всесвітній мережі інтернету. Книга публікуватиметься частинами.

(початок книги – у попередньому випуску)

ЗАСНУВАННЯ ШКОЛИ

Визначити точну дату заснування Лисичанської загальноосвітньої школи 1-3 ступенів №2 проблематично. Давайте з вами, шановні читачі, порозмишляємо.  Як стверджує Володимир Подов у своїй книзі  «Історія міста Лисичанська», у 1875 році земством  були відкриті початкові народні училища  у Лисичанську та Верхньому. А у 1880 році у Верхньому, окрім земської існувала ще й церковно-прихідська школа. Він також пише, що для дітей працівників Донецького содового заводу школа почала працювати у 1896 році. За наявною у мене інформацією, ця школа почала функціонувати  у 1897 році.

Хлопці та дівчата історичного клубу «Пошук» досліджувала це питання у 1969-1979 роках, а потім у 2003-му, і стверджують, що школа №2 заснована у 1893 році. Ось що «пошуковими» повідомляють у 2012-му: «Ми вивчили матеріали музею «Історія Лисичанського содового заводу», заснованого у 1969-му році, де знайшли інформацію про те, школа №2  була відкрита на базі гірничої початкової школи і датою заснування її є 1893 рік. Спочатку школа не мала власного приміщення і містилась у звичайній хаті,  не пристосованій для навчання. Пізніше, враховуючи потреби робітників содового заводу, його власники – компанія «Любімов, Сольве і Ко» — збудували спеціальне приміщення для школи». Погодимся з цією датою, помилка якщо й є, то становить не більше 1-2%. Це – небагато.

Будь-яка школа починає свою історію з дня відкриття власне будівлі школи, а це невірно. Напевно, «Содівська школа» прийняла школи, які вже існували — гірничу, церковно-прихідську або іншу школи. У селі Верхньому для дітей робітників та нижніх чинів інженерно-технічного персоналу заводу у 1893 році була відкрита початкова двокласна школа поблизу Лисичанського міського БК (колишній БК ім.Володимира Леніна – прим. Олександр Мазан) на місці, де знаходиться пам’ятник Клименту Ворошилову.

Випускник школи №2 1911 року А.М.Могильников (на жаль, шановний автор з метою економії друкованої  площі не вказує повне ім’я  — прим. Олександр Мазан) стверджує, що школа називалась «Двокласне міністерське училище», а, за твердженням істориків, це училище існувало вже у 1875 році. Старожили стверджують, що школа була церковно-прихідською.

Архівні документи за 1914 рік засвідчують, що при Донецькому содовому заводі існували двокласні заводські учбові заклади — п’ять відділень, поштове відділення «Любимівський пост». Але, головне в іншому – школа має свою 120-річну історію, якою можна пишатися.

Школа до революції (автор має на увазі Жовтневий переворот в Росії 1917 року, коли більшовики прийшли до влади у Російськиій імперії, в яку тоді входила й наша Україна – прим. Олександр Мазан) будувалася з червоної цегли  і спочатку була одноповерховою. Згодом будівля нарощувалась, розросталась шляхом надбудівлі. З 1922 року у школі вже вчились діти трудящих заводу та мешканців села Верхнє. У 1926-1927 роках була збудована  прибудова  до школи і вона набула сучасний вигляд. Сьогодні стара будівля школи №2 входить в перелік пам’ятників  архітектури міста Лисичанська (пізніше там розташовувалося заводоуправління «Лисичанського содового заводу» — вул. Червона, 1). Вважається, що одноповерхова  школа була збудована у 1901-1905 роках. ..

(далі буде)

 

 Олександр Мазан, 12 грудня 2018 року

Запись опубликована в рубрике х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.