МИХАЙЛО  ЦАРИННИК. «МОЯ РІДНА «СОДІВСЬКА» (частина 2)

«История и краеведение Донбасса» (выпуск 391)

Книга (науково-популярне видання) Михайла Царинника «Моя рідна «содівська» вийшла п’ять років тому (у 2013-му) в видавництві ТОВ «Лисичанська друкарня» російською мовою (???) обсягом 191 сторінка та накладом 100 примірників (на жаль). Це перше подібне видання «Колиски Донбасу», яке презентує

 непросту та дуже цікаву та насичену 120-річну історію однієї школи, яка зараз носить назву «Лисичанська загальноосвітня школа №2». Тому вважаю, що видання та його автор достойні того, щоби бути присутніми не тільки накладом 100 примірників у декількох бібліотеках Лисичанська і не тільки російською мовою, а й у всесвітній мережі інтернету. Книга публікуватиметься частинами.

(початок книги – у попередньому випуску)

ПРО АВТОРА

Михайло Петрович Царинник народився 11 грудня 1938 року в селі Дирдин на Черкащини. У 1957 році закінчив середню школу №1 у Городищі. Після закінчення школи два роки працював робітником на цукровому заводі. У Радянській Армії служив слюсарем автороти. У 1959-1964 навчався у Запорізькому національному університеті (колишній Запорізький державний  педагогічний інститут – прим. Олександр Мазан), де отримав фах вчителя української мови та літератури, та вчителя німецької мови.  У 1964-му році отримав  розподіл на роботу у Лисичанськ. У 1964-1968-х працював вчителем, заступником директора з виховної роботи Лисичанської середньої школи №4. Михайло Царинник  обирався секретарем комсомольської організації, головою профкому та секретарем парткому (мається на увазі Комуністичної партії України – прим.Олександр Мазан) школи. У 1968-1977 роках працював  вчителем німецької мови та директором Лисичанської середньої школи №2.  У 1977-2002-х роках Михайло Царинник – директор Лисичанського педагогічного коледжу Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка  (колишнє Лисичанське педагогічне училище – прим. Олександр Мазан). У 2002-2011-х роках він працював викладачем вищої категорії та старшим викладачем Лисичанського педколеджу, є «Відмінником народної освіти України». Неодноразово обирався депутатом Лисичанської міської ради.  Михайло Царинник має нагороди: медалями «За  доблестный труд» , «Ветеран праці», «Медаль А.С.Макаренка», «Воинская доблесть», «300 років Лисичанську», «200 років георгіївському хресту», «Знак пошани міста Лисичанська», «25 років ветеранської організації України», «70 років визволення Лисичанська від фашистських загарбників», має звання: «Почесний громадянин міста Лисичанська», «Почесний громадянин села Дирдин» Черкаської області. Автор книги «Моя мала Батьківщина – Дирдин» (2012).

(далі – буде)

 

Олександр Мазан, 10 грудня 2018 року

Запись опубликована в рубрике Город, х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *