МИХАЙЛОВІ ЦАРИННИКУ – 80!!!

Просмотры 55

«История и краеведение Донбасса» (выпуск 398)

Сьогодні одному зі справді «Почесних громадян Лисичанська» — Михайлові Петровичу Цариннику виповнюється 80 років! Поздоровлення від «Свій Погляд» — десь поруч, а сьогодні наведу вам біографію видатного громадського діяча Лисичанська та освітньої спільноти Луганщини.

Михайло Петрович Царинник народився 11 грудня 1938 року у селі Дирдин на Черкащині (нині Дирдин входить до Городищенської міської об’єднаної територіальної громади). У 1957 році Михайло Царинник закінчив Городищенську середню школу №1. З атестатом зрілості юний Михайло пішов працювати робочим на місцевий цукровий завод, а потім – служив в автороті. У 1959 році вступив до Запорізського національного університету (тоді – Запорізський педагогічний інститут), який закінчив у 1964-му за фахом «Вчитель української мови та літератури» та «Вчитель німецької мови». Після закінчення вузу був направлений на роботу у Лисичанськ на Луганщині, де розпочав працювати учителем «Лисичанської загальноосвітньої школи №4» (тоді – «Верхнянської середньої школи №4», з 1965-го – «Лисичанської середньої школи №4»). Згодом був призначений заступником директора школи з виховної роботи, виконував громадську роботу – був секретарем комсомольської та партійної (мається на увазі – Комуністичної партії України) організацій школи, а також головою шкільної профспілкової організації. У 1968-му році отримав чергове підвищення – директором «Лисичанської загальноосвітньої школи №2» (тоді – «Лисичанської середньої школи №2»), де паралельно викладав німецьку мову. І знову – чергове підвищення: у 1977-му Михайло Петрович Царинник призначається директором «Лисичанського педагогічного коледжу» Луганського національного університету ім. Тараса Шевченка ( тоді – «Лисичанського педагогічного училища), з яким пов’язав свою долю до 2011 року (з 2002-го – на посаді викладача та старшого викладача).

Михайло Царинник визнавався «Відмінником народної освіти України», неодноразово обирався лисичанами депутатом Лисичанської міської ради, народжений медалями та відзнаками «Ветеран праці», «Медаллю Антона Семеновича Макаренка», «За звитягу у праці», «Військова звитяга», «300 років Лисичанську», «25 років ветеранської організації України», «70 років визволення Лисичанська», має почесні звання «Почесний громадянин Дирдина» та «Почесний громадянин Лисичанська». Написав декілька книг краєзнавчої тематики, у тому числі – «Моя рідна «содівська» про історію «Лисичанської загальноосвітньої школи №2». Продовжує свою громадську діяльність на посаді голови ветеранської організації Лисичанська-5 та колишнього «Лисичанського содового заводу».

Найближчим часом медіа-проєкт «Історія та краєзнавство Донбасу» розпочинає публікацію книги Михайла Царинника «Моя рідна «содівська».

 

Олександр Мазан, 11 грудня 2018 року

Запись опубликована в рубрике х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.