«ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ. СПОГАДИ КІБОРГА» (частина 1)

«История и краеведение Донбасса» (выпуск 332)

Він працював на посаді голови Оболонської районної державної адміністрації Києва. Та коли на Україну насунулась загроза з боку колись братньої Росії,

Микола Тихонов пішов добровольцем захищати свою країну у «гарячому» 2014-му. Не просто захищав, а перебував на найгострішій точці війни – воював за Донецький міжнародний аеропорт імені Сергія Прокофꞌєва. Сьогодні вашій увазі пропоную спогади «кіборга» Миколи Тихонова про ті події.

«БУЛО ВЕСЕЛО»

«Було весело», — якось сказав мені лейтенант Збройних сил України Ігор Задорожний – командир саперної позиції «Їжаки» 91-го окремого полку оперативного забезпечення в новому терміналі Донецького міжнародного аеропорту ім.Сергія Прокофꞌєва (далі – ДАП – прим.Олександр Мазан). Насправді, було по-різному꞉ гірко від утрат, і страшно, і холодно, але є що згадати із дивною мені теплотою, з тягучим відчуттям ностальгії. Зізнаюся собі꞉ «А мені все ж так там подобалося, на цій війні, що зветься АТО. Я жив справжнім життям – повним і яскравим». І зараз здається, що доброго і веселого в нас було більше, ніж усього іншого.

Ігор викликався їхати в Донецький аеропорт у нашу «новорічну» ротацію. Саперів там бракувало, тому Ігор Задорожній – психолог за освітою – два тижні вивчав вибухову справу по книжках, а на летовищі ми вже практикувалися. Згадую, як колись помилилися, приєднуючи електродетонатор протипіхотної міни МОН до пульта – та і вибухнула – налякали «се парів», ну і самі теж «прийшли в тонус». Тоді добряче отримали по шоломах від Ареса – командира нашого гарнізону капітана Олександра Скиби…

 

(далі – буде)

 

Олександр Мазан, за матеріалами «Акценту», 29 листопада 2018 року

Запись опубликована в рубрике Украина и Государства, х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *