«ДОНЕЦЬКИЙ АЕРОПОРТ. СПОГАДИ КІБОРГА» (частина 2)

«История и краеведение Донбасса» (выпуск 335)

Він працював на посаді голови Оболонської районної державної адміністрації Києва. Та коли на Україну насунулась загроза з боку колись братньої Росії, Микола Тихонов пішов добровольцем захищати свою країну у «гарячому» 2014-му.

Не просто захищав, а перебував на найгострішій точці війни – воював за Донецький міжнародний аеропорт імені Сергія Прокофꞌєва. Сьогодні вашій увазі пропоную спогади «кіборга» Миколи Тихонова про ті події.

«ФОТОГРАФУВАТИСЯ НА ЛЕТОВИЩІ – ПОГАНА ПРИКМЕТА»

У Піски я потрапив наприкінці осені 2014 року. Там панувала якась феєрична атмосфера. Гадаю, такий самий дух владарював і Січі. Справжнісінький калейдоскоп людей, підрозділів – там булі і ОУН, і «Правий сектор», і «Дніпро», і «Карпатська Січ». Туди приїжджали кінорежисер Михайло Іллєнко, професор «Могилянки» Олексій Гарань, був поет Борис Гуменюк. Майже щовечора якась богемська тусовка, а то й просто ходили в гості один до одного в перервах між обстрілами.

А вже в присмерках починався «концерт» — між нашими бліндажами і ворожими було від трьохсот метрів до кілометра – вони стріляли, ми стріляли, набоїв не жаліли. Запалбвальні заряди срібними струмочками затікають у небо… Мій друг Мансур знаходив натхнення в тому, коли ми разом заступали на кулемет. Він, сидячи в окопі, писав на телефоні вірші дівчині в ркупованому Донецьку. Мансур і сам із Донецька – увесь час рвався вперед, щоб визволити своє місто від погані. Це він пізніше мені в кишеню засуне оберіг, проводжаючи в Аеропорт. Той талісман досі зі мною. Уже в Аеропорту виявилося, що я взагалі досить забобонний. На летовищі майже ніхто не фотографувався – погана прикмета, тому в мене так мало фотографій звідти.

Напередодні Нового року в повітрі панувала святкова атмосфера. Приїздили волонтери зі смаколиками, наряджали ялинки. Настрій був чудовий꞉ усе йшло наче за розкладом, та за день оголосили, що не вистачало особового складу в Донецькому аеропорту, я і зголосився…

(далі – буде)

 

Олександр Мазан, за матеріалами «Акценту», 30 листопада 2018 року

Запись опубликована в рубрике Украина и Государства, х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *