ДМИТРО ПІЧКУР. «БІЛЯ СТУСОВОЇ КРИНИЦІ» (частина 22)

«Історія і краєзнавство Донбасу» (випуск №502)

Коли ви будете читати сторінку Вікіпедії з назвою «Василь Стус», то серед численних посилань на публіцистику про Стуса ви не побачите посилання на збірку Дмитра Пучкура «Біля Стусової криниці». Дивно, але ж відомий вінницький журналіст, поет та письменник особисто знав Василя і служив з ним у Радянський Армії.

 Навіть вважає себе учнем Стуса, який став для Дмитра Степановича справжнім літературним і життєвим натхненником. А двадцять років тому – у 2001 році — у Вінниці вийшла збірка нарисів та публіцистики про Василя Стуса авторства Дмитра Пічкура «Біля Стусової криниці». Від сьогодні пропоную вам матеріали по-своєму унікальної книжечки, незаслужено обійденої Вікіпедією. Її цінність ще й у тому, що Василь Стус народився на Вінничині, де зараз мешкає і творить його армійський товариш і учень Дмитро Пічкур, виріс і став справжнім поетом на Донбасі, а працював останнім часом до засудження таким же журналістом, як і Пічкур, на Черкащині, де народився Дмитро Пічкур. Ось такий він «перепльот», витоки якого, як не гадай, ведуть до тіїє самої «Стусової криниці»

(продовження – початок в попередніх випусках)

 

ВАСИЛЬ СТУС

 

СВІТ ПОВЕНЬ МИЛИХ ТАЄМНИЦЬ…

Світ повен милих таємниць,

А як дитині – то й казкових.

Гаї, переліски й діброви.

Рахнівка! Падай, падай ниць.

Там у долині, ув імлі

Вона парує, мов хлібина,

Допіру з печі. Україна!

І радощі мої, й жалі.

Моя Вітчизно пресвята!

Мої дитячі ярі дзвони

І подзвін цей многоканальний,

І млин – подобою хреста.

А скільки тут снувалось мрій

Моїх батьків, молодших мене,

Їм кожна стежка тут священна.

Як тяжко пахне деревій.

Ми поминали Барсуки,

Йдучи із Зятківець. Куріло

Пораннє сонце. Ледве мріли

Білі-білі, радісні хатки.

І я до тебе надбігав

І потерпав, щоб сонмом видив

Себе по вуха був не видав,

Щоб дивен сон цей не розтав.

І невпізнанний був такий

Мій шлях до себе. Повертання

В своє село, своє чекання.

Гай, сине, сине, сине мій!

 

Підготував до публікації Олександр Мазан, 21 січня 2021 року

Запись опубликована в рубрике х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.