Просмотры 30

«ВОЛОДИМИР СОСЮРА. ЖИТТЯ І ТВОРЧІСТЬ У ДОКУМЕНТАХ, ФОТОГРАФІЯХ ТА ІЛЮСТРАЦІЯХ» (частина 6)

«История и краеведение Донбасса»

«Лисичанский музей истории горного дела Донбасса»

«Лисичанскуголь»

«ЛИСИЧАНСКИЙ МУЗЕЙ ИСТОРИИ ГОРНОГО ДЕЛА ДОНБАССА» ПРЕДСТАВЛЯЕТ (выпуск 89)

(початок – у попередньому випуску)

«Пісня, віддана народові»

… Якщо пильніше приглянутися до творчості Володимира Сосюри, то там також можна знайти хоча б і таку поезію, як «Шумить дерев зелений світ». Важлива думка про вічність життя, його невмирущу красу, про матеріальність світу, що росте і змінюється в процесі постійного руху, звучить як висновок у двох заключних рядках твору. Якщо ж розглядати вірш у ширшому історичному опосередкуванні, то він, безумовно, має свою традицію  в українській літературі.

До віршів філософського плану належить і Сосюрина мініатюра «Маленьким хлопчиком». Такого роду твори справді хвилюючі, вони містять у собі справжній поетичний підтекст, який ясно вловлюється в тому доброму, гуманному і прекрасному, що ним оповито твір. Саме тому про ці мініатюри говоримо на повен голос, як здобутки справжньої поезії.

І знову звеличується любов. І, можливо, на деякі запитання, які в зв’язку з цим можуть виникнути, найкращою відповіддю є оці рядки:

О, любов, усіх поетів мати.

Промінь твій у серці не погас!

Всі ми щастя хочем наздогнати,

А воно – ось поруч, біля нас.

Так розв’язується давній і тривожний «мотив Беатріче», мотив «синьої птиці». Навіть тоді, коли у співця виникають гіркі спогади і асоціації, світле почуття залишається панівним, воно, зрештою, перемагає.

Як і у Максима Рильського, Сосюрине «третє цвітіння», його «Осінні мелодії» — це пісня широкого і відданого серця, що бринить на найтоншій, на найзаповітнішій струні. Злива ліричних зізнань, притаманний поетові романсовий лад характеризують ці вірші. Оцю співучість, музичність Сосюриного вірша прекрасно відчувають композитори. Вони охоче пишуть музику на його твори. Георгій Майборода, Юрій Мейтус, Борис Лятошинський, Михайло Вериківський, Пилип Козицький, Аркадій Філіпенко, Костянтин Данькевич, Федір Надененко, Антон Лебединець, Микола Дремлюта, Олександра Зноско-Боровський, Сергій Жданов, Герман Жуковський, Володимир Нахабін, Петро Гайдамака – ось далеко не повний список тих авторів, що, пишучи музику до пісень, послуговуватимуться поетичним словом Володимира Сосюри…

Поет перекладав на українську мови твори інших літератур. З російської – твори Олександра Пушкіна, Михайла Лермонтова, Миколи Некрасова, Кондратія Рилєєва, Олександра Одоєвського, Олександра Блока, Володимира Маяковського, Сергія Єсеніна, Михайла Ісаковського, Сергія Щипачова, Олександра Прокоф’єва, Миколи Ушакова, Григорія Петнікова, Олександра Безименського, з білоруської – Янки Купали, Петруся Бровки, Петра Глебки, Пімена Панченка та інші, з башкирської – Сайфи Кудаша, з вірменської – Хачатура Абовяна, з калмицької – народний епос «Джангар», з болгарської – Христо Ботєва, з угорської – Шандора Петефі…

Сосюрина творчість добре відома за межами України. Його перекладали багато поетів: Едуард Багрицький, Михайло Свєтлов, Олександр Прокоф’єв, Олександр Гатов, Андрій Глоба, Микола Браун, Ілля Садоф’єв, Марія Коміссарова, Сергій Обрадович, Микола Ушаков, Борис Турганов, Ігор Поступальський…

Володимира Сосюру нагороджено двома орденами Леніна, орденом Червоного Прапора і Трудового Червоного Прапора, орденом «Знак пошани», багатьма медалями. Книга «Щоб сади шуміли» відзначена Державною премією СРСР (1948), а збірки «Ластівки на сонці» та «Щастя сім’ї трудової» — Державною премією УРСР ім. Тараса Шевченка (1963).

Склав свої крила соловей нашої поезії, кароокий син України 8 січня 1965 року…

(далі буде)

 

Олександр Мазан, фахівець «Лисичанського музею історії гірничої справи Донбасу» ПАТ «Лисичанськвугілля», 23 жовтня 2018 року

Запись опубликована в рубрике х История и краеведение Донбасса х, х Лисичанскуголь х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *