АНАТОЛІЮ КОСМАТЕНКУ – СТО!!! (частина 2)

«Історія і краєзнавство Донбасу» (випуск №497)

Сьогодні виповнюється сто років з дня народження видатного українського байкаря й просвітника з Донеччини – Анатолія Косматенка. Пропоную вам байку Анатолія Косматенка, який народився і працював у Времівці та Нескучному Великоновоселківської громади на Донеччин, — «Джоконда і Наполеон»,

 яку до публікації підготувала його землячка — головна фахівчиня Управління культури і туризму Донецької ОДА, колишня генеральна директорка «Донецького обласного краєзнавчого музею» та завідувачка «Меморіального музеї-садиби Миколи Корфа та Володимира Немировича-Данченка» з Нескучного на Донеччині Світлани Глушко.

 

АНАТОЛІЙ КОСМАТЕНКО. «ДЖОКОНДА І НАПОЛЕОН»

Творінням дивним Леонардо
                   Прикрасив спальню Бонапарт –
                   Блюзнірство, гідне б ретрограда!
                   (Що ж, із мистецтвом безпардонні бонапарти,
                   Та хто з них «Монни Лізи» варт?!)
                   «Я виграв бій! Я витяг знов щасливу карту!
                   Так буде завжди. І це не жарт.
                  «Не посміхайсь дарма, мадам Джокондо!» –
Так, повертаючи з боїв назад,
Гукав щораз Наполеон Джоконді гордо. –
«Моя імперія покриє світ,
Всі пензлі світу слугуватимуть у мене!
Ти чуєш, як шумлять полків моїх знамена
                       Від хвиль варязьких до прадавніх пірамід?!
                       Хто в славі вишивсь більш? Назви його імення!
                       Аттіла? Цезар? А чи Вінчі геній,
                       Що звів тебе на це ось полотно?!
                       Не знаю рівні я на всій землі злиденній!» –
                       Зухвалець панував. Пив славу, як вино.
                       Здавалось, вік лунати похвальбі шаленій…
                       Та вдарив грім Бородіно –
                       І впав додолу галльський ківер…
                      За знаменом хилилось знамено,
                      А крижаний московський вітер
                      Розвіяв хміль, і чвань, і славу заодно!

Нема імперії. Запався й слід.
                      Безумець у ганьбі скінчив дорогу.
                      Джоконда ж дивиться у світ
                      І загадково усміхається до нього…

 

«ЧАПЛІНІАДА»

Так чи не так було – не будемо копатись:
                   Не в достеменності в цій байці суть
                   (Та й достеменність, як признатись,
                   Усяко можна повернуть).
                   Був, кажуть, конкурс…
                   Конкурс – знаменитий:
                   Хто краще Чарлі Чапліна зігра!
                   Охочих назбиралось –
                   не злічити…
                   І всяк помірятись був рад.
                   А щоб до кожного підхід був об’єктивний,
                  Учасників не називали до пори:
                  Ні прізвищ, ні імен – лиш номери.
                   І стався, кажуть, казус там предивний!
                   Коли настав кінець веселій грі
                   Й оголосило присуд свій журі,
                  То Чарлі – сам великий Чарлі! –
                  Четверте місце лиш зайняв!
                  (Знайшлись в його ж манері
                  спритники зугарні).
                  Засумував митець, засумував…
                  Та переможець, щиро й чесно,
                  Маститого обнявши, так сказав:
                  «Маестро!
                 Хоч першим я в почесному реєстрі,
                 Хоч став, сказать, героєм дня,
                 Я все ж не тішуся в надії,
                 Що притлумлю твоє ім’я.
                 Я – ремісник.
                  І знаю й розумію –

Мій успіх відблиском сія:
                 Удати Бога — ще зумію,
                Та Богом стать не зможу я».
                Яка самооцінка бездоганна!
                 Прижиться б їй і в нас не зле.

О, скільки б обняло, скажім,
                 Руданського Степана! Але…

 

Олександр Мазан, за матеріалами «Донецького обласного краєзнавчого музею», 4 жовтня 2021 року

Запись опубликована в рубрике х История и краеведение Донбасса х. Добавьте в закладки постоянную ссылку.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *